Олег Олександрович Кандиба (псевдо Ольжич)  – український поет, археолог, політичний діяч, очолював культурно-освітній напрям в Проводі Українських Націоналістів і Революційний Трибунал ОУН. 25 травня 1944 був заарештований гестапо, ув'язнений у концентраційному таборі Заксенгаузен і в ніч з 9 на 10 червня 1944 під час чергового допиту закатований на смерть. Пам’яті Великого Українця присвячується вірш Валерія Бойченка:

 

Я – Ольжич

 

Я – Ольжич. Так мусило статись – назвався я княжим  сином,

Бо змалку ще не бажав я, щоб мене прозивали бидлом.

Я – камінь з Божої пращі, й мені немає зупину.

Ставайте поруч, хто вільний, рабство кому остогидло.

 

Я – вчений, я – археолог; світові університети

Запрошують до кар’єри, щасливо звучать гороскопи.

Але, занедбавши спокій, я став українським поетом,

Щоб ваші душі сталити, раби у центрі Європи.

 

Та ж мало мойого слова, – то жертвую юну вроду.

Вкраїну прикриймо собою – будьмо готові до бою!

Свободу для України, свободу усім народам

Імперії не дарують. Гартуймо ж силу і зброю.

 

Я заздрю вам, юні друзі, пройшовши дорогу криваву:

Хоч зрадники аж скрегочуть, та істини час наспів –

Вставайте з диванів теплих, будуйте свою державу,

Ставайте в тяжкі когорти, незборні для ворогів.

 

Це наша земля – не їхня. Встаємо уперто й нескорено,         

Аж казиться в телеящиках презирство московських капел.

Будуймо свою державу – хай лишаться за кордоном

Імперський матюк, гулаги, Москва й двоязичний орел.

 

Рідні мої українці, мій непереможний народе!

Мене розтерзала ненависть, хай вам засяє любов –

Любов до Вкраїни-матері, що вища за всі вигоди,

Що рівна лише Свободі – волі без передмов.

 

9 червня 2014 року                           Грудініна Наталя Миколаївна,                                                    

                                                        063-976-56-17, grudininann@ukr.net