times.com.ua Таймс Николаев - другая правда про Николаев


Вы еще не видели уникальный бот🤖Украины?


Просмотров: 885

З нагоди "Дня Окупанта"

Дата публикации: 15.06.2020 13:33

     Депутат російського парламенту Криму, проросійський політик і громадський діяч Сергій Шувайников стверджує, що ситуація з екологією Криму як була плачевною, так і залишилася. На його думку, тільки у 2019 році Мінприроди Криму перейнялось проблемами екології і почало розробку "Стратегии экологической безопасности Крыма", коли до кінця каденції влади залишилося менше року.     

     Найбільш болючими екологічними проблемами для кримчан Шувайников вважає нерекультивовані сміттєзвалища у степу, передгір’ї та на Південному березі Криму, відсутність якісних каналізаційно-очисних споруд, системне забруднення прибережної смуги і води у курортних містах, а також знищення величезної кількості повноцінних дерев у районах спорудження траси "Таврида".

     За статистикою кожний мешканець Криму – і старий, і малий – за рік викидає понад 350 кілограм твердих побутових відходів. Це не рахуючи того сміття, що його у курортний сезон залишають за собою приїжджі (6 мільйонів приїжджих було у 2013 році, 3-3,5 мільйона у 2019 році).

     Населення Криму у 2019 році – 1,9 мільйона. Легко порахувати, скільки побутових відходів за рік підлягає утилізації – порядку 1,1-1,2 мільйона тонн.

     До того ж, існують і комунальні та промислові відходи, переважна більшість яких теж підлягає утилізації, і яких значно більше в перерахунку на одну людину – 5-6 тонн на рік.

     Технологія поводження з відходами зрозуміла і для школяра: 1) зібрати, 2) вивезти, 3) переробити, 4) утилізувати 5) рекультивувати.

     Але виявилось, що вже по першому пункту є значні труднощі. Тільки у Сімферополі для збору сміття на кінець 2019 року не вистачало більше тисячі контейнерів, а також сотень двірників, які не бажали працювати за зарплату на третину меншу, ніж в середньому в Росії.

     Проблему з контейнерами для побутових відходів окупаційна влада обіцяє вирішити у 2020 році хоча б у Сімферополі. З вивозом сміття, як запевняють мери Сімферополя і Севастополя, проблем не буде.

     Проблемами Криму, які не тільки не були вирішені з моменту анексії, але набули за останні роки ще більш загрозливих масштабів, стали переробка і утилізація відходів та рекультивація полігонів для твердих відходів.

     На сьогодні обсяг накопичених побутових та комунальних (!) відходів на всіх сміттєвих полігонах Криму досяг 55 млн.куб.м – по 27 кубометрів на одного кримчанина.

     Питання переробки сміття з моменту анексії Криму залишалось поза увагою влади. Так і не розпочато в промислових масштабах процес вилучення зі сміття вторинної сировини, хоча керівник проекту "Стоп.Хлам.Крым" Сергій Дубовик стверджує, що така програма вже працює з 1 січня 2019 року, і що починається спорудження сміттєпереробних заводів, на що Уряд Росії виділив 1,2 млрд. рублів.

     Російський глава уряду Криму Юрій Гоцанюк розповів представникам ЗМІ, що у 2020 році в рамках національної програми "Экология", затвердженої на засіданні Уряду РФ, у 2020 році реалізується п’ять регіональних проектів, що вже у 2024 році частка твердих комунальних відходів, направлених на переробку, складе до 60%, а частка ТКВ, направлених на утилізацію, складе до 36%.

     Та місцеві екологи справедливо вважають, що товариші Гоцанюк і Дубовик видають бажане за дійсне, що це спроба забезпечити населення рожевими окулярами.

     Так, є національна програма "Экология", в рамках якої до 2024 року передбачається рекультивація 8 полігонів ТКВ. Не спорудження нових полігонів, не будівництво сміттєпереробних чи сміттєспалювальних заводів, а рекультивація переповнених полігонів ТКВ.

     Зі свого боку, російське міністерство ЖКГ Криму ініціювало громадське обговорення проекту територіальної схеми поводження з відходами, який передбачає будівництво до 2024 року 10 сміттєперевантажувальних станцій з системою сортування та двох автоматизованих сміттєсортувальних комплексів. Та обіцяти не означає оженитись.

     Проблема сміття, мабуть, наймасштабніша в Криму. Від не перероблених відходів страждають не тільки курортні міста. Сімферополь поступово перетворюється в одне велике сміттєзвалище.

     Місцеві мешканці скаржаться, що на околицях міста практично не залишилось чистих галявинок для пікніків, а у лісах та гайках, та на узбіччях автодоріг утворюються стихійні звалища. Аналогічна проблема і у самому місті.

     Давайте поглянемо пильніше, як реально втілюється у життя справа звільнення Криму від сміття.

     Єдиний законний полігон для сміття у Севастополі – "Первомайский" функціонує з порушеннями. Шари сміття не пересипаються ґрунтом, внаслідок чого полігон перетворився у банальне звалище і став однією з причин потрапляння Севастополя майже на самий низ російського екологічного рейтингу – 73 позиція з 85.

     Сміття і відходи з Сімферополя ще з радянських часів вивозили на полігон "Каменка", які було організовано без дотримання санітарних норм, бо полігон вважали "тимчасовим".

     Здавалося б, у 2017 році мала закінчитись неоголошена війна між жителями села Каменка і місцевою владою за закриття полігону, коли звалище офіційно закрили. Але влада дозволила звозити на звалище будівельне сміття. А вже під виглядом будівельного сміття на звалище продовжували звозити побутові відходи.

     У 2018 році завезення сміття все ж припинили та виділили 1 мільярд рублів на рекультивацію полігону. Провели тендер, і рекультивація розпочалась.

     Але коли встановили огорожу, виявилося, що рекультивувати збираються не весь полігон, а тільки частину. Хай вже так, але з’ясувалось, що міністерство ЖКГ Криму на полігоні "Каменка" розпочало будувати сміттєпереробний комплекс. І знову з порушенням норм. І знову протести населення.

     Тільки мешканці села домоглися від Аксьонова заборони на вивіз сміття на полігон, як у 2020 році довелося знову виходити на акції протесту, бо замість сміттєпереробного комплексу міністерство вирішило побудувати станцію для перевантаження сміття на семи гектарах. І знову з порушення норм.

     Проблема сміття виходить далеко за межі двох найбільших міст. Глава адміністрації Ялти Іван Імгрунт повідомляв про гнітючий санітарний стан міста, а ситуацію зі сміттям назвав кричущою.

     Рекультивація полігонів ТКВ у Сімферополі, Керчі, Старому Криму, Алушті, Саках мала бути розпочата ще у 2016 році і закінчена у 2018. Потім завершення рекультивації перенесли на 2020 рік, а тепер розмова йде про 2021-2022 рік. Коротше кажучи, за чотири роки завершили рекультивацію полігону тільки у Саках.

     Рекультивацію двох закритих звалищ – у Судаку і Білогірську – у 2022 році мають тільки розпочати. І це при тому, що за останні два роки площа Білогірського полігону поблизу села Тургенево зросла майже в десять разів. І буде ще зростати, оскільки згідно з проектом полігона він ще на 40 відсотків не заповнений.

     До речі. Свого часу на Тургенівському полігоні було розпочато модернізацію. Там почали вибирати з відходів цінні фракції, органіка пішла на переробку, встановили електростанцію, яка працювала на газі, що його виділяло сміття; розпочалася рекультивація полігону. І що ж? У 2017 році – розповідає професор екології, президент Кримської академії наук Віктор Тарасенко – прийшли хлопці в камуфляжній формі від Білогірського заводу будівельних матеріалів і викинули компанію "Інсайт-2007", яка там працювала.

     Всього на території Криму екоактивісти нарахували понад 700 полігонів і звалищ – і санкціонованих, і несанкціонованих; і це мова йде тільки про крупні об’єкти. Якщо ж рахувати всі звалища, то, наприклад, тільки на території Ялти нарахували 103 нелегальні звалища. На території Севастополя було виявлено 1515 нелегальних звалищ, 663 з яких вдалося ліквідувати силами мешканців міста. А в травні 2019 року природоохоронна прокуратура заявила, що тільки за рік в місті утворилося 4,5 га будівельних звалищ.

     Недбалість окупаційної влади щодо проблеми з накопиченням сміття на півострові ставить під загрозу здоров’я мешканців всього Криму, завдає непоправної шкоди флорі та фауні, який завжди славився чистим повітрям і багатою природою. Однак зберігати ці блага вочевидь не входить до планів окупантів. Для військової бази площею 27 тисяч квадратних кілометрів наявність природи та цивільних осіб не обов’язкова.

Джерело: https://censor.net.ua/b3201965


Самые популярные новости: